Археологи зробили вражаюче відкриття на півдні Африки: на схилі гори Хора в Малаві виявлено найдавнішу кремаційну вогнище, що датується приблизно 9500 роками до нашої ери. Це знахідка додає нових деталей до розуміння ритуалів і соціальної структури спільнот мисливців-збирачів. Результати дослідження опубліковані в науковому журналі Science Advances.
Кремування, яке практикувалося багатьма культурами, включаючи викинги, залишається рідкісним явищем серед мисливців-збирачів через високі енергетичні витрати та необхідність великих ресурсів громади для його реалізації. Раніше відомі кремаційні памятки, наприклад, знайдений в Австралії на озері Мунго, виявили людські рештки, але без слідів кремації. Натомість нововиявлене вогнище на Хора-1 стає унікальним прикладом, дозволяючи справжнє занурення в культуру того часу.
На місці знахідки, яке було досліджене з 1950-х років, археологи виявили кремаційне вогнище із залишками дорослої жінки, що ймовірно, померла у віці від 18 до 60 років. Дослідження показало, що кремація відбулася протягом кількох днів після її смерті. Під час аналізу кісток виявили характерні сліди резання, що свідчить про обробку тіла перед кремацією. Відсутність зубів і черепа вказує на те, що їх могли видалити для якихось ритуальних цілей.
Ця знахідка важлива не лише для археологічних досліджень, а й для розуміння соціальних структур і ритуалів давніх спільнот. Вона викликає нові питання щодо колективних традицій у суспільствах мисливців-збирачів та їхньої взаємодії з природою. Підсумовуючи, дослідження вогнища на горі Хора ставить нові акценти в розумінні давніх кулінарних практик і ритуалів, які існували в тривалі часи людської історії.