Вчені оновили уявлення про зовнішній вигляд динозавра едмонтозавра, використовуючи новітні технології візуалізації. Команда науковців на чолі з Серено провела детальний аналіз нещодавно виявлених мумій едмонтозавра, застосувавши CT-сканування, рентгенографію та фотограмметрію. Цей дослідницький підхід дозволив створити точну 3D-модель шкіри, яку потім наклали на скелет, що сприяло формуванню нового враження про вигляд цього величезного динозавра.
Однією з найяскравіших новацій стали зміни щодо форми спинного гребеня та вигляду рогових відростків. Виявилось, що думка науковців, таких як Найт і Хорнер, виявилася частково правильною: гребінь починався на верхівці голови і тягнувся вздовж хребта, однак на певному етапі перетворювався на ряд шипів, подібних до тих, що мають сучасні хамелеони. Кожен шип відповідає одному з хребців під ним.
Важливим відкриттям стали також мікроскопічні лусочки шкіри едмонтозавра, які мали розмір всього 1 до 4 міліметрів. Лише в нижній частині хвоста вони злегка збільшувалися, проте не перевищували 1 сантиметра. Така структура лусочок нагадує шкіру ящірок, незважаючи на величезний розмір самого динозавра, що прирівнюється до слона. Тонка шкіра з цими лусочками свідчить про її вразливість, що вчені виявили, розглядаючи складні складки в зображеннях.
Ще одним вражаючим аспектом є наявність копит. За словами Серено, копита едмонтозавра мали унікальну будову: передні ноги мали центральні копита з травмою, що відрізняло їх від копит ссавців. Задні ноги, які підтримували основну частину маси тіла, мали три копита у формі клину, що оточували три пальці, та м’який п’ятковий відросток, характерний для сучасних носорогів.
Отже, нові дані про едмонтозавра не лише розширюють знання про зовнішність цієї унікальної рептилії, але й підкреслюють еволюційні зв’язки між динозаврами та сучасними ссавцями. Ці відкриття вносять нові деталі в загальне уявлення про біологію динозаврів і їхню адаптацію до довкілля.