У справі щодо видання Natanson, суддя отримав критику з боку організації, яка захищає свободу преси. Основна увага зосереджена на рішенні суду не визнавати запит на обшук одразу, акцентуючи на його обмеженому масштабі. Суддя Портер зазначив, що перші два запити від уряду були відхилені через їх надто широкий характер та необхідність захисту конфіденційних джерел журналістів.
В підсумку, затверджений судом запит на обшук обмежувався лише інформацією, отриманою Натансоном від Aurelio Luis Perez-Lugones, а також фактам, що стосуються його особи у рамках кримінальної справи. Важливо, що уряд стверджував, що Натансон отримала секретну інформацію, проте у запиті не вказувалося, чи є вона ціллю розслідування. Суддя дізнався про цю деталь лише з пресових матеріалів, які з’явились у день виконання запиту.
Суддя підкреслив, що серйозно ставиться до заяви уряду про те, що справа пов’язана з питаннями національної безпеки, незважаючи на невизначеність щодо можливих наслідків розкриття інформації. Він висловив побоювання, що уряд інколи може використовувати класифікацію інформації для уникнення незручних моментів.
Фонд Свободи Преси підтримав рішення судді обмежити дії уряду, вказуючи на неправомірність їх спроб отримати доступ до інформації журналістів. Проте, організація вважає, що рішення могло бути більш рішучим. Вони зазначили, що всі матеріали Натансона, які були вилучені в рамках сумнівного запиту, мали бути повернені, і що бездоказові заяви уряду про загрозу національній безпеці не повинні були враховуватися.
Ця ситуація ще раз підкреслює важливість захисту свободи преси та необхідність жорсткішого контролю за діями держави у питаннях, що стосуються журналістської діяльності та безпеки інформації. В умовах сучасних викликів, настання прецедентів, які можуть загрожувати свободі слова, потребують особливої уваги та обговорення на рівні судової системи і суспільства загалом.