Пройшло приблизно два місяці після того, як 61-річний чоловік отримав пересадку нирки, і він знову опинився в лікарні. Він відчував втому, нудоту та блювоту. Він також страждав від сильного спраги і виробляв надмірну кількість сечі. За наступні 10 днів його стан лише погіршився. Рівень кисню в крові почав знижуватися, легені заповнилися рідиною. Він продовжував блювати і не міг їсти. Лікарі вставили годувальний зонд. Рівень кисню та артеріальний тиск залишалися низькими. Пацієнта госпіталізували в реанімацію та підключили до апарату штучної вентиляції легень. Але його стан продовжував погіршуватися.
На цьому етапі його перевели до реанімації лікарні Массачусетс, де він отримав трансплант. Чоловік страждав від гострої дихальної недостатності та шоку.
У звітній статті, опублікованій у цьому тижневому номері «New England Journal of Medicine», лікарі з Массачусетс пояснили, як вони визначили причину стану чоловіка. Першими кроками стало зібрання додаткової інформації про симптоми чоловіка від його дружини, перегляд медичної історії родини та зв’язок із регіональною організацією, яка надавала нирку.
Процес виключення
Стан чоловіка та результати лабораторних тестів вказували на наявність інфекції. Але, як пацієнт після трансплантації, який приймав різноманітні імуносупресивні препарати, список можливих інфекцій був «досить великим».
Доктор Каміль Коттон, клінічний директор відділу інфекційних хвороб трансплантованих та імуносупресованих пацієнтів лікарні, виклала свої міркування. Вона почала з процесу виключення. Як імуносупресований пацієнт, він також отримував кілька ліків для профілактики інфекцій. Це дозволило виключити герпесвіруси та цитомегаловірус. Крім того, він приймав комбінацію антибіотиків, яка допомогла виключити багато бактеріальних інфекцій, а також грибкову інфекцію Pneumocystis jirovecii, яка вражає ослаблених пацієнтів, і протозойного паразита Toxoplasma gondii.
Один аспект виявився особливо помітним: у чоловіка спостерігалися підвищені рівні еозинофілів, білих кров’яних клітин, що можуть збільшуватися з різних причин, зокрема через паразитарні інфекції. Також у нього була червоно-фіолетова висипка на животі. У зв’язку з важкістю його стану, Коттон запідозрила, що це загальна паразитарна інфекція.
Важливо зазначити, що чоловік мав контакт з домашніми котами і собаками, включно з подряпинами від кота в період між трансплантацією та критичним захворюванням. Проте звичайні бактеріальні інфекції, пов’язані з подряпинами від котів, могли бути виключені. Інші паразитарні інфекції, що можуть походити від домашніх тварин у США, такі як токсокароз, зазвичай не призводять до настільки критичних станів.