Ars: З точки зору далекого бачення, чи вважаєте ви, що Сполучені Штати або Китай мають кращі позиції (тобто витрати США на оборону, відновлювальна архітектура в космосі в порівнянні з китайськими планами) для домінування в цислунарному просторі до середини цього століття?
Ченг: На папері, у США є більшість переваг. У нас більша економіка, більше досвіду в космосі, існуюча промислова база для відновлювальних запусках в космос, тощо. Але ми не мали стабільності в програмах, щоб послідовно домагатися однієї мети протягом часу. Під час першого терміну Трампа США заявили, що відправлять людей на Місяць до 2024 року. І ось ми, вже на півдорозі до 2025 року. Здається, що другий термін Трампа ще раз рухається від плани повернення на Місяць до відправки на Марс. Наукові та інженерні досягнення не витримують таких широких коливань і нестабільності.
У свою чергу, Китай має стабільність і системність. Вони домагаються певної мети (наприклад, людських польотів у космос, космічної станції) протягом десятиліть, з наполегливістю та стабільністю в програмах (як в бюджеті, так і в цілях). Тому я очікую, що китайці поставлять китайця на Місяцеві до 2030 року і потім розширять свою присутність за допомогою додаткових пілотованих і безпілотних об’єктів. Це буде підтримано розбудованою інфраструктурою лунарної навігації та зв’язку. США майже напевно також відправлять людей на Місяць протягом наступних кількох років, але що далі? Чи стане Lunar Gateway реальністю? Як часто США відправлятимуться на Місяць, тоді як китайці робитимуть це знову і знову?
Ars: Чи маєте ви якісь поради для адміністрації Трампа, щоб покращити конкуренцію з Китаєм не лише у висадці на Місяць, але й у створенні домінуючої присутності там?
Ченг: Адміністрації Трампа потрібно зробити програмну заяву щодо якоїсь мети, будь то Місяць чи Марс. Необхідно залучити Конгрес та громадськість підтримати цю мету. Важливо фінансувати цю мету, але не менш важливо мати високий рівень зобов’язань та нагляду, наприклад, за участю віце-президента та Національної космічної ради під час першого терміну Трампа. Наразі не видно чіткої орієнтації того, в якому напрямку розвиватиметься космічна програма в цій адміністрації та які її пріоритети.
Ця відсутність напрямку впливає на ймовірність того, що індустрія, незалежно від того, чи йдеться про великі корпорації чи підприємців, зможе підтримати ті зусилля, що можуть виникнути. Якщо президент хоче більше покладатися на підприємницький бізнес (це розумне рішення), він все ж повинен давати знаки про це. Було б корисно також забезпечити стимули, наприклад, продовжити призи, як-от Ansari та X-prizes, які сприяли б розквіту інновацій.