Космічний телескоп «Хаббл» агентств NASA/ESA представив вражаюче нове зображення великого скупчення галактик Abell 209, що знаходиться на відстані 2,8 мільярда світлових років у сузір’ї Кита. Це величезне скупчення містить більше ста галактик, які утримуються разом завдяки силі тяжіння, але видима частина лише частина історії. Під мерехтливими галактиками прихована заплутана сітка невидимої структури – гарячого розрідженого газу та великої кількості темної матерії. Хоча вони невидимі, ці елементи визначають Всесвіт завдяки своїй гравітаційній дії. Потужні лінзи «Хаббла» дозволяють науковцям вивчати ці невидимі елементи та викривлену кривизну простору-часу, яку вони створюють.
Технологічний прогрес
За інформацією з сайту NASA, нове зображення було отримано за допомогою Удосконаленої камери для оглядів (ACS) та Ширококутної камери 3 (WFC3). Дванадцять експозицій, зроблених через різні кольорові фільтри, були об’єднані для створення повного виду. Остаточне зображення має золотавий відтінок завдяки десяткам яскравих еліптичних галактик, що групуються в центрі, а на краях знаходяться кілька блакитних спіральних галактик. «Хаббл» уникнув розмитості, притаманної нашій планеті, щоб далекі галактики виглядали яскраво і чітко. У видимому світлі найбільші галактики виглядають як гладкі золотисті кулі, тоді як спіральні галактики світять ніжним блакитним світлом. «Хаббл» продемонстрував технологічну досконалість, об’єднавши оптичні та інфрачервоні дані в один вражаючий космічний портрет.
Наукові відкриття
Науковці «Хаббла» стверджують, що подібні зображення можуть допомогти в відповіді на основні питання про темну матерію і темну енергію. Простір між галактиками Абелля 209 насичений рентгенівськи гарячим газом і переважно становить темна матерія. Лише близько 5% космосу складається з звичайної матерії; приблизно 25% – це темна матерія, а 70% – темна енергія.
Величезне скупчення виконує функцію природної лінзи: його гравітація трохи викривляє світло від більш віддалених галактик. На зображенні «Хаббла» кілька слабких галактик на задньому плані виглядають розтягнутими у вигляді вигнутого сліду. Вимірюючи ці викривлення, науковці можуть картографувати загальну масу скупчення (включаючи темну матерію). Це дає змогу перевіряти теорії про те, як Всесвіт розвивався під впливом темної матерії та темної енергії.