Команда фахівців на чолі з Лако продовжила дослідження, запропонувавши учасникам тримати різні предмети під час короткого сну: ложки, сталеві кульки, стресові м’ячі тощо. Виявилося, що Едісон мав рацію, і чашка виявилась найкращим варіантом. Більш того, більшість учасників усвідомлювали, що існує прихане правило, яке спрацювало, коли впала чашка, пробудивши їх. Цей короткий відпочинок тривав лише достатньо довго, щоб досягти легкого, не-REM фазу сну N1.
Спочатку команда Шука планувала повторити результати дослідження Лако. Вони навіть придбали точно такі ж чашки, але цього разу експеримент не вдався. «Для нас це просто не спрацювало. Люди, які заснули, часто не скидали ці чашки — і я не знаю чому», — зазначив Шук.
Проте найбільшою несподіванкою стало те, що фаза сну N1 також не принесла результату.
Відстеження точок
Команда Шука організувала експеримент, у якому взяли участь 90 учасників, запропонувавши їм стежити за точками на екрані у серії випробувань з 20-хвилинним сном між ними. Точки були досить маленькими, кольорів фіолетового або оранжевого, розташовані в колі й рухались в одному з двох напрямків. Завдання учасників полягало у визначенні напрямку руху точок. Це могло варіюватися від простого до дуже складного, залежно від кількості варіацій, які команда додала.
Учасники могли виявити певні закономірності, закодовані кольорами. Після кількох випробувань, де рух точок був випадковим, команда ввела зміни, пов’язані з кольором: оранжеві точки завжди рухались в одному напрямку, а фіолетові — в іншому. Було на учасниках, щоб розгадати цю загадку, як під час активності, так і під час сну, що стимулювало ідеї.