Використовуючи Австралійський телескоп компактного масиву (ATCA), вчені здійснили масштабні радіоспостереження комплексу хмари Хамелеон. Ця область зіркоутворення розташована на відстані 620 світлових років у південному небі. Дослідження було опубліковано 19 червня 2025 року на сервісі попередніх версій arXiv. В рамках цього дослідження було виявлено п’ять молодих зірок, що дає нові можливості для розуміння процесів утворення зірок у цій регіоні. Комплекс складається з трьох основних темних хмар: Cha I, Cha II і Cha III, які відомі своєю молодою зірковою популяцією. Це дослідження надзвичайно важливе для розуміння ранньої еволюції зірок.
Зіркова активність у комплексі хмари Хамелеон
Згідно з дослідженням ATCA, у хмарі Cha I знаходиться близько 250 зірок на попередніх етапах еволюції (PMS), а в Cha II — менше 100. Cha I та Cha II мають вік близько 2 мільйонів років, тоді як Cha III, ймовірно, перебуває на більш ранній стадії, де процес зіркоутворення ще не розпочався. Нещодавня кампанія, яку очолював Ернесто Гарсія Валенсія, була націлена на виявлення нових молодих зірок у цій області за допомогою високоякісних радіоданих від ATCA.
Типи виявлених зірок та їх випромінювальні властивості
Серед п’яти виявлених зірок три були класифіковані як маломасові зірки типу Т Тау́рі, які є відносно еволюційно розвиненими молодими зірковими об’єктами. Іншу зірку ідентифікували як протозірковий об’єкт, а п’ята була звана зіркою Гербіга Ae/Be. Вчені спостерігали, що в більшості випадків спостерігалися нетермальні радіовипромінювання, за винятком протозірки, яка випромінює теплову радіацію.
Подальші спостереження та аналіз з використанням Австралійського довгої бази масиву (LBA) показали, що один із джерел, J11061540−7721567, може бути компактною подвійною зіркою. Ця подвійна система має приблизну масу, що дорівнює одній сонячній масі, з напівосі 12 астрономічних одиниць та орбітальним періодом близько 40 років.
Попередні виявлення та загальна частота виявлень
Крім того, ця група вчених попередньо виявила ще п’ять молодих зірок, які потребують подальшої підтвердження. Загалом, рівень виявлень у досліджуваній зоні склав приблизно від 2.5% до 5%, що є дещо нижчим, ніж у інших відомих областях утворення зір.