Український ІТ-сектор демонструє дивовижну стійкість та надзвичайний потенціал, незважаючи на всі виклики. Унікальні технологічні рішення, які розробляють компанії відповідають міжнародним стандартам та запитам, тож світові корпорації нерідко звертаються до українських фахівців. Видання Тechterritory.net склало рейтинг ІТ-компаній України, які отримали визнання на міжнародній арені.
SoftServe
SoftServe – це українська ІТ-компанія заснована в 1993 році у Львові групою молодих учених з Львівської політехніки – Ігорем Мендзибровським, Юрою Василиком, Тарасом Кицмеєм та Ярославом Любінцем. Першу міжнародну підтримку компанія отримала від Політехнічного інституту Ренсселіра (США), а першим великим клієнтом стала General Electric.
У 2000 році SoftServe вийшла на американський ринок, відкривши офіс у США. Через чотири роки компанія долучилася до розробки інноваційного сервісу Microsoft Bird’s Eye (попередника Google Street View). За технічну експертизу та внесок у розвиток проєкту SoftServe отримала запрошення виступити на конференції Microsoft.
У 2006 році компанія заснувала SoftServe University – перший корпоративний університет в Україні, де проводяться освітні програми, сертифікації, технічні курси й лідерські тренінги. А в 2008 році стала співзасновником Львівської бізнес-школи при УКУ.
Поступово офіси SoftServe з’явилися у Лондоні, Амстердамі, Софії, Вроцлаві, Стокгольмі, а штаб-квартиру у США перенесли до Остіну, штат Техас. Компанія також здійснила низку стратегічних придбань: Initium Consulting (Нідерланди), UGE (Німеччина), Coders Center (Польща).
У 2021 році SoftServe відкрила офіс у Дубаї, а у 2022 – вийшла на ринки Латинської Америки. Того ж року почав працювати офіс у Румунії. У 2023 році компанія оголосила про злиття з американсько-італійською Hoverstate – фірмою, що спеціалізується на повноцикловій веб- та мобільній розробці. Нове партнерство посилило позиції SoftServe у сфері low-code технологій, зокрема на базі платформи Pega.
Miratech
Кожен IT-рейтинг українських компаній обов’язково включає до списків Miratech – найстарішу компанію, яка була створена ще в 1989 році у Києві.
Їі заснували випускники Інституту кібернетики ім. Глушкова. У часи, коли слово “айтішник” ще не увійшло в український побут, компанія вже формувала фундамент галузі.
З роками Miratech перетворилася на міжнародну ІТ-компанію з офісом у Нью-Йорку та потужною мережею центрів розробки в Україні, Польщі, Індії, Кіпрі, Словаччині, Іспанії, Канаді та Швейцарії.
Компанія постійно підтверджувала свою компетентність. Спершу сертифікатом компанії Microsoft у 2000 році, потім – ISO 9001 у 2002 та ISO 27001 у 2013-му. Miratech співпрацювала з такими компаніями, як Oracle та Київстар, брала участь в ІТ-інфраструктурних проєктах для VAB Bank, а також відкривала нові офіси та R&D-центри в Європі.
Особливо плідним став 2014 рік. Тоді компанія отримала престижну британську нагороду за найкращу аутсорсингову команду, просунулась у рейтингу Software 500 та відкрила науково-дослідний центр у Словаччині. У 2021 Miratech отримала відзнаку IAOP за успішне стратегічне партнерство з Abraxas.
Після повномасштабного вторгнення у 2022 році Miratech стала резидентом режиму Дія.City. Цього ж року Horizon Capital інвестував у компанію, ставши найбільшим фінансовим партнером, а у 2023 Miratech отримала $5 млн фінансування від IFC – дочірнього підрозділу Світового банку.
Ciklum
IT-компанія Ciklum була створена у Києві в 2002 році данським підприємцем Торбеном Майгаардом. Саме він визначив вектор розвитку компанії, зробивши ставку на Україну як на головний центр технічної експертизи. Згодом Ciklum став прикладом успішної синергії європейського управління та української інженерної школи.
Уже в 2009 році компанія розширюється, викуповуючи бізнес-активи збанкрутілої Mondo та відкриваючи центр розробки в Пакистані. У 2011 році Ciklum отримує 50% акцій датської компанії SCR Gruppen, а ще через два роки виходить на ізраїльський ринок, придбавши IT-компанію Kuadriga.
2014 став роком потужної експансії. Ciklum відкриває новий офіс у Нью-Йорку, центр розробки у Львові, стає партнером Intel Software, а також звертається до уряду України із закликом захистити ІТ-сектор у період політичної турбулентності.
Також компанія активно інвестує в освіту. У 2012-му Ciklum став співзасновником BIONIC University – першого міжкорпоративного IT-університету в Україні. У 2014-му долучився до запуску Brain Basket Foundation, виділивши $100 тис. на безкоштовне навчання українців програмуванню. Ініціативу підтримав навіть підприємець Річард Бренсон. Того ж року Ciklum запровадив програму startup-in-residence, щоб підтримати українські технологічні стартапи.
Окрім центрів в Україні, компанія має офіси у Великій Британії, США, Швейцарії, Данії, Ізраїлі, Румунії, Польщі, Білорусі та Пакистані. У 2015 році Ciklum відкрив ще один центр у Румунії та представництво в Бостоні. У лютому 2024 року Ciklum купує американську консалтингову фірму Infogen Labs.
Infopulse
Infopulse – міжнародна ІТ-компанія з глибоким українським корінням. Історія Infopulse почалася у травні 1991 року, коли двоє випускників київських вишів, Олексій Сігов та Андрій Анісімов, заснували компанію для створення комп’ютерних систем моніторингу пожежних частин. У 1992-му команда підписала перший контракт із французьким партнером, а вже 1996 року зросла до 40 працівників.
Першим великим проривом став виграний тендер Світового банку на розробку інформаційних систем для податкової служби Києва (1996-1997 рр.). Після цього Infopulse почала стабільно зростати, виходячи на ринки Франції, Нідерландів та інших країн.
У 2007 році Infopulse привернула увагу норвезької корпорації EDB Business Partner ASA, яка придбала мажоритарний пакет акцій. Надалі компанія стала частиною одного з найбільших ІТ-конгломератів Північної Європи – об’єднаної структури Tietoevry. Це партнерство дало потужний поштовх до міжнародного розширення.
З 2012 року відкриваються офіси в Німеччині, Франції, Болгарії, Польщі, а також у різних містах України – Львові, Одесі, Харкові. До 2023 року компанія вже мала центри розробки в 5 країнах і понад 2000 працівників.
Infopulse надає своїм клієнтам повний спектр ІТ-послуг, зокрема:
- Розробку програмного забезпечення.
- ІТ-консалтинг і автоматизацію бізнес-процесів.
- Кіберзахист та управління ризиками.
- Супровід і тестування програм.
- Мобільну розробку.
- Управління ІТ-інфраструктурою та сервісними пакетами.
Також компанія активно розвиває напрямки R&D, аутсорсинг і аутстафінг для корпоративних клієнтів.
Petcube
Petcube – одна з небагатьох ІТ-компаній, орієнтованих на домашніх улюбленців. Petcube з’явився у вересні 2012 року завдяки трьом українцям – Ярославу Ажнюку, Олександру Нескіну та Андрію Кльону. Ідея народилася з особистої потреби: Олександр шукав спосіб розважити свого собаку Роккі, коли не бував вдома. Це переросло в концепцію першого продукту – Petcube, камери з функцією дистанційної взаємодії з твариною через мобільний застосунок.
У 2013 році команда успішно пройшла акселератор HAXLR8R, отримала підтримку SOSventures та приватного інвестора Семена Дукача. А вже восени того ж року запустила кампанію на Kickstarter. Тоді замість запланованих $100 000, стартап зібрав понад $250 000, ставши найуспішнішим українським проєктом на платформі та лідером серед зоотоварів у категорії краудфандингу.
У 2014 році Petcube випустив першу партію пристроїв, а вже наступного року їх можна було замовити в Україні. У 2017 стартап залучив $10 млн інвестицій від венчурних фондів Almaz Capital, AVentures та Y Combinator, що дозволило масштабувати бізнес.
Того ж року компанія придбала канадський PetBot та випустила нові продукти: Petcube Play 2 та Petcube Bites. Камеру з лазером і розумну годівницю для тварин, якими можна керувати зі смартфона з будь-якої точки світу.
Станом на 2023 рік у Petcube працює понад 60 людей. Основна команда розміщена у Сан-Франциско, розробка програмного забезпечення (Android/iOS) ведеться в Києві, а інженерні потужності працюють у Шеньчжені.
BetterMe
До ІТ-рейтингу українських компаній з міжнародним визнанням можна віднести і BetterMe. Компанію заснувала у Києві Вікторія Репа у 2016 році. Уже через рік з’явився перший мобільний застосунок – BetterMe. Згодом він трансформувався в BetterMe: Health Coaching. У 2018-му застосунок став найзавантаженішим у США у своїй категорії, закріпивши за компанією репутацію глобального гравця.
BetterMe – це вже не просто застосунок, а екосистема для турботи про себе. До портфоліо компанії входять:
- BetterMe: Health Coaching. Застосунок із персоналізованими програмами тренувань, раціонами та порадами щодо способу життя. Він доступний 19 мовами.
- BetterMe: Mental Health. Рішення для ментального здоров’я з вправами для боротьби зі стресом, тривожністю й вигоранням. Застосунок перекладено на 9 мов. З березня 2022 року його зробили безкоштовним для українців.
- BetterMe Store. Бренд спортивного одягу й товарів для активного способу життя.
Після початку повномасштабного вторгнення компанія прибрала свої застосунки з App Store і Google Play у РФ і Білорусі, відкрила безкоштовний доступ до застосунків для українців та додала функції офлайн-доступу для тих, хто не має стабільного інтернету.
Штаб-квартира компанії розташована в Києві, а в її команді понад 400 співробітників. У 2022 році компанія Apple включила BetterMe до переліку найкращих фітнес-застосунків року з 6,5 мільйонами активних користувачів щомісяця.
DressX
Стартап DressX заснований у серпні 2020 року українками Дар’єю Шаповаловою та Наталією Моденовою. Усього за кілька років він перетворився на одного з лідерів у сфері цифрової моди. Починавши з команди з шістьох дизайнерів і 30 віртуальних речей, нині компанія співпрацює з понад 300 модельєрами і пропонує понад 4000 одиниць цифрового одягу.
Сьогодні DressX представлений на головних платформах метавсесвіту: Meta Avatar Store (Instagram, Facebook, Messenger, Oculus), Roblox, Zepeto, Ready Player Me, Decentraland, а також готується до запуску на The Sandbox.
Стартапу вдалося залучити $19,2 млн інвестицій, зокрема $15 млн у 2023 році від європейського фонду Greenfield, каліфорнійського Slow Ventures та інших. Загальна оцінка компанії перевищила $50 млн, що в умовах спаду інтересу інвесторів до Web3-сектору вважається дуже позитивним результатом. DressX продемонстрував реальну ефективність, продавши з 2020 року понад мільйон одиниць цифрового одягу. Вартість таких речей коливається від $25 до $1500, залежно від складності дизайну.
Сьогодні цифровим одягом від DressX щомісяця користується понад мільйон людей. Майже половина з них – мешканці США, інші здебільшого з Європи. Команда компанії складається приблизно з 40 осіб, головний офіс розташований у Лос-Анджелесі, а українську частину команди під час повномасштабного вторгнення евакуювали до Європи.
Ключові риси, що вирізняють український ІТ-сектор
Український ІТ-сектор за останні роки утвердився як один із ключових гравців на світовій цифровій арені. Його недарма називають “Цифровим Тигром”. Завдяки високій кваліфікації спеціалістів, розвиненій технологічній інфраструктурі й активній стартап-екосистемі, країна демонструє вражаючу динаміку розвитку навіть в умовах воєнного стану.
Попри повномасштабне вторгнення, 98% українських ІТ-компаній змогли зберегти безперервність операцій. Це не лише свідчить про їхню організаційну стійкість, а й підтверджує беззаперечну відданість клієнтам та партнерам у всьому світі.
Станом на 2023 рік українська ІТ-екосистема налічує понад 2150 компаній і понад 300 000 фахівців. Щороку виші випускають понад 40 000 нових ІТ-спеціалістів, що гарантує постійне оновлення кадрового резерву. Крім того, свою роль відіграють регіональні ІТ-кластери, бізнес-асоціації та освітні програми, які сприяють розвиткові інновацій і зміцненню індустрії загалом.
Україна вже давно вийшла за межі традиційної моделі аутсорсингу. Сьогодні все більше компаній створюють власні продукти, які користуються попитом на світовому ринку. Це сприяло рекордному зростанню експорту ІТ-послуг. У 2023 році вони принесли країні $7,3 млрд, що становить 5% ВВП та понад 13% загального експорту.
Географія основних ринків збуту також свідчить про конкурентоспроможність: 40% українських ІТ-послуг експортуються до США, 30% – до ЄС, 10% – до Великої Британії. Технологічними хабами країни залишаються Київ, Львів, Харків і Дніпро.