Простий, але складний механізм роботи мозку може відрізняти реальність від уяви. Нове дослідження виявило, що у фузиформній звивині може існувати “регулятор”, що впливає на те, чи сприймає певний сенсорний сигнал як реальний або уявний. Дослідження, опубліковане у журналі Neuron, також відкриває нові перспективи щодо таких станів, як шизофренія, де сприйняття і мислення неправильно розрізняються. Вчені вважають, що ця система порогів є ключовою для нормальної когніції та прийняття сенсорних рішень.
Мозок Визначає Реальність та Уяву Використовуючи Сигнальні Пороги в Області Візуальної Обробки
Згідно з інформацією з Live Science, дослідники з Університетського коледжу Лондона використали функціональну МРТ для вивчення активності мозку у 26 добровольцях, які дивилися або уявляли собі діагональні лінії на зашумленому екрані. У половині випадків лінії були реальними; в інших випадках учасникам пропонувалося уявити лінії, що відповідали або відрізнялися від візуальних підказок. Коли уявлювані образи були в гармонії з очікуваними сигналами, учасники частіше заявляли, що “бачили” щось, навіть коли нічого не було видно, що свідчить про вразливість мозку до обману з боку сильних внутрішніх сигналів.
Сканування показало, що як реальні, так і уявлювані стимули активували фузиформну звивину, але лише коли активність перевищувала певну інтенсивність, мозок класифікував вхідний сигнал як “реальний”. Це відкриття вказує на те, що поріг у цій області мозку допомагає визначити сприйняття реальності. Цікаво, що передняinsula — область, пов’язана з прийняттям рішень — також активувалася синхронно, можливо, виконуючи роль “індикатора” сили сигналу фузиформної звивини.
Автор дослідження Надін Дейкстра зазначила, що хоча уява також активує цю область, сигнал зазвичай занадто слабкий, щоб переконати мозок у наявності зовнішнього входу. Ця технологія достатньо проста, щоб допомогти зрозуміти більше про галюцинації та інші психічні захворювання, які впливають на наше сприйняття.
Експерти вважають, що це дослідження відкриває нові можливості для подальшого вивчення більш складних візуальних і реальних мультимодальних інтеграцій. Група прагне дослідити, як люди сприймають обличчя, тварин та предмети. Вони також зацікавлені в тому, чи може стимуляція мозку стати шляхом до поліпшення уявного сприйняття. Томас Пейс, невролог, який не брав участі в дослідженні, вважає, що ці результати є важливим кроком до розуміння того, як працює моніторинг реальності і чому він може не працювати в випадках, таких як шизофренія.